УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Super User

Super User

10 липня за ініціативи Асоціації платників податків України, яка є членом Української Ради Бізнесу відбувся круглий стіл, на якому обговорили проекти Податкового кодексу розвитку, Митного кодексу, концепції Доктрини економічної безпеки України та Концепцію створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів.

Участь у заході взяли Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе, координатор груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, начальник юридичного управління ГУ ДФС у Київськії області Анна Андросович, експерт з аудиту, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал Тетяна Шевцова, Голова Ради Інституту податкових реформ Олена Хотенко, а також громадськість та бізнес Київської області.

Грігол Катамадзе розповів, що подібні зустрічі вже відбулися у Вінниці, Ужгороді та Івано-Франківську: «Практично скрізь присутні погоджуються з тим, що стан справ незадовільний і  треба змінювати систему!». Президент Асоціації висловив думку, щодо стану справ в країні, який є незадовільним і потребує змін. За різними підрахунками від 32 до 65 % економіки перебуває в тіні. «Тінь» - це не кримінал, це відповідь бізнесу на ті неефективні кроки, які робить держава, в тому числі, в податковій системі, яка давно не відповідає вимогам сьогодення» - сказав він. Змінюється ситуація в країні та навколо країни. Зміни, які вносяться в останні роки, зокрема до Податкового кодексу України не дають того результату, які очікують розробники цих змін. Податкова система має бути гнучкою, простою і швидко реагувати на зміни в суспільстві та економіці.


Грігол Катамадзе розповів, що ще три роки тому Асоціація платників податків України ініціювала процес підготовки та прийняття нового ліберального Податкового кодексу України. Сьогодні навколо цього проекту, який має назву Податковий кодекс Розвитку, об’єдналися 75 всеукраїнських асоціацій – членів Української Ради Бізнесу.

На зустрічі були представлені ТОП10 пріоритетів українського бізнесу, розроблених асоціаціями Української Ради Бізнесу, СУП та регіональними асоціаціями. Серед пріоритетів Григол виділив один з найважливіших   — прийняття нового Податкового кодексу і нового Митного кодексу. Г. Катамадзе наголосив, що ТОП-10 уже підтримані партією «Голос»: «Представники партії «Голос» та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю, яким зафіксували головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, демократії участі, фінансовому секторі та енергетиці. «Голос» повністю підтримав ТОП — 10 пріоритетів та затвердив, що практично всі вони відображені в їх програмі. Найближчим часом плануються зустрічі з партіями «Слуга народу», «Європейська солідарність» та «Батьківщина».

Економіст, фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман представив учасникам заходу інформацію щодо розрахунків компенсаторів бюджетних витрат та наголосив, що позитивні для бізнесу новації Податкового кодексу Розвитку, такі як запровадження податку на виведений капітал та зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, компенсуються за рахунок заходів по деофшоризації, детінізації економіки, покращення адміністрування податків та зборів, зміни моделі оподаткування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету. В цілому, впровадження ініціатив проекту може призвести до втрат бюджету в розмірі 83 млрд. грн., компенсуючі ініціативи, запропоновані Податковим кодексом Розвитку, дають додаткові надходження від 127,8 до 157,8 млрд.грн. до бюджету, крім того, додаткові «бонусні компенсатори» можуть становити 77,4 млрд.грн.

Тетяна Шевцова – експерт з питань податкової політики, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал наголосила на тому, що податок на виведений капітал - це «патріотичний податок», який спрямований на те, щоб кошти залишалися в країні і податки сплачувалися у країні. Згідно проведених розрахунків за результатами звітності за 2018 рік, бізнес перелаштувався на офіційну сплату дивідендів: дивіденди, що сплачуються на користь нерезидентів – зросли вдвічі; дивіденди, що сплачуються фізичними особами – на 30%; ІСІ, які мають окремі пільги щодо сплати дивідендів – в чотири рази. Держава не встигає за бізнесом зі своїми управлінськими рішеннями. Інструментом виведення прибутку підприємств без оподаткування залишаються збитки підприємств (1, 3 трильйона гривень).» - акцентувала Т.Шевцова.

Анна Андросович зауважила що вся робота податкової сфери на сьогоднішній день пов’язана із програмним забезпеченням і будь-яке впровадження електронного сервісу та прагнення спростити процедури і виключити людський фактор, безумовно потребували б потужної ІТ-підтримки. «Є плюси, недоліки роботи та певні не доопрацювання, тому впровадження таких змін, як зміна об’єктів оподаткування, зміна базового оподаткування, безумовно, потягне за собою дуже потужну зміну програмного забезпечення, від чого залежатиме якість надання електронних послуг і електронного сервісу», - підтвердила Начальник юридичного управління ГУ ДФС в Київській області.

За підсумками обговорення учасники дискуції висловили підтримку на рівні концепції Податковому Кодексу Розвитку та присутні домовилися, що учасники нададуть свої додаткові пропозиції ініціаторам та розробникам проекту для їх подальшого опрацювання та врахування у фінальному документі.

Грігол Катамадзе наголосив, що податкове законодавство повинно забезпечити створення сприятливих правових та економічних умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми для забезпечення сталого економічного розвитку нашої держави. «В країні почалися великі зміни, і всі ми маємо об’єднати зусилля, щоб найближчим часом побачити нові закони, які сприятимуть розвитку економіки та бізнесу в Україні!», - зазначив Президент АППУ.

Представники українського бізнесу, громадських організацій та економічні експерти обговорили економічні пріоритети з головою партії «Голос» Юлією Клименко та програмним директором політичної сили Павлом Кухтою.

Представники українського бізнесу наголошували на необхідності змін у податковій політиці, фінансовому, бюджетному та енергетичному секторі і засвідчили прагнення прийти до спільного бачення по ключовим пріоритетам у цих секторах для нового Парламенту.

Найбільш болючі проблеми для українського підприємництва стоять на заваді й іноземним інвестиціям, наголошували на зустрічі. «Мені простіше конкурувати в Болгарії, Румунії або Польщі із місцевими виробниками чи з китайцями, аніж в Україні, де масово заходить контрабанда, - зізнався Олександр Громико, Президент Української асоціації виробників, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, власник холдингу SATURN. За його словами, іноземний інвестор чекає перш за все судової реформи в Україні, інституційної реформи податкової служби і митниці та створення єдиної аналітичної служби з розслідування економічних злочинів.

«Економіка кожної країни визначається малим та середнім бізнесом, - зазначив В`ячеслав Лисенко - засновник «Укр-Китай коммунікейшин», член Наглядової ради Фонду економічної безпеки. - Але як може малий чи середній бізнес боротися з митницею та ДФС? Фахівцями Інститута соціально-економічної трансформації, Українським інститутом майбутнього та Центром соціально-економічних досліджень CASE України була розроблена Доктрина економічної безпеки України – щоб описати ключові ризики для економіки та шляхи їх нівілювання, щоб ті, хто прийде до влади, втілювали її в життя. Вона може стати для вас дорожньою картою».

Юлія Клименко зазначила, що детально ознайомилась з Доктриною, вважає що документ містить багато важливих пропозицій, в той же час варто доповнити його ще низкою загроз та завдань.

«Ми не тільки готові приймати закони і законопроекти, щоб нівілювати економічні загрози та забезпечити конкурентні умови, детінізацію, боротьбу із контрабандою, ми готові допомагати в імплементації, тому що ми маємо досвід і розуміємо як це зробити, - запевнила очільниця партії. «Я вважаю що в цій державі достатньо ресурсів для  функціонування та розвитку, нам нічого не треба, лише змустити чиновників перестати красти, зменшити можливості для корупції, посадити корупціонерів і зробити справедливими не тільки суди, а й міліцію та прокуратуру» - зазначила Юлія.

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації Українські імпортери побутової електроніки, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу зауважила, що чомусь втрати держави від контрабанди та порушення митних правил рахують тільки аналітичні центри та бізнес, а не держава. І ці втари вражають – кожен рік держбюджет недоотримує за оцінками експертів близько 90 млрд гривень на рік, країна втрачає 870 тисяч робочих місць. Для бізнесу це також суттєві втрати – це викривлення конкуренції, яке впливає на інвестклімат та призводить до втрати ринків для білого бізнесу.

Павло Кухта, прогрмний директор партії зазначив, що фахівці партії розділяють всі 10 топ-пріоритетів українського бізнесу, які напрацювала Українська Рада Бізнесу, спільно з асоціаціями-партнерами та регіональними асоціаціями, на рівні принципів і майже всі на рівні реалізації. Партія відкрита для дискусії.

Наприкінці зустрічі представники «Голосу», коаліцій аналітичних центрів, Фонду економічної безпеки та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю. У документі зафіксували ключові принципи, на яких має базуватися модернізація України, а також головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, демократії участі, фінансовому секторі та енергетиці.

«Підписуючи цей Меморандум, політична сила публічно бере на себе зобов’язання перед суспільством виконувати те, чого очікує відповідальний бізнес. Ми багато десятиліть прожили так, що політичні сили брали на себе передвиборчі зобов’язання, а потім не виконували. Але сьогодні суспільство змінилося і буде контролювати цей процес. Українська Рада Бізнесу стає потужнішою, з 20-ти асоціацій за рік вона перетворилась на коаліцію з 75-ти асоціацій. Це достатньо велике об’єднання, щоб контролювати виконання зобов’язань парламентарів», - заявив Президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе.

 

Довідково:

Економічна експертна платформа – коаліція аналітичних центрів та експертів, створена трьома економічними експертними групами РПР з метою реалізації реформ у фінансовому, енергетичному секторі, податковій та бюджетній сфері .

Українська Рада Бізнесу – коаліція бізнес асоціацій, до складу якої входить 75 асоціацій малого та середнього бізнсу, членами яких є 27 тисяч підприємств.

Фонд економічної безпеки – об’єднання підприємств білого бізнесу, метою яких є забезпечення економічної безпеки країни.

Коаліція Електронна Держава – об’єднання більш ніж 100 команд з боку громадськості та бізнесу у сфері е-сервісів та е-демократії, з метою підтримки прозорості влади, боротьби з корупцією, створення електронних рішень та послуг.

Вчора відбулася зустріч представників Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 асоціацій малого та середнього бізнесу із представниками Коаліції Електронної Держави (КЕД), яка об'єднує 100+ відомих команд з боку громадськості, бізнесу та влади у сфері е-сервісів та е-демократії.

Учасники зустрічі обговорили пріоритети та шляхи співпраці УРБ та КЕД у сфері діджіталізації України.

Яніка Меріло, координаторка КЕД пояснила, що Коаліція хоч і молода, але об'єднує провідні в Україні організації та найбільш мотивованих до е-розвитку стейкхолдерів з боку влади. 

Сергій Лобойко, спів-ініціатор створення КЕД, голова Центру Розвитку Інновацій та групи Е-демократія, додав, що КЕД - поза політикою і готова допомагати всім органам влади, які реально хочуть реформуватися шляхом впровадження е-інновацій, побудови ефективних бізнес-процесів, орієнтуючись на інтереси їх кінцевих клієнтів, зокрема бізнесу та громадян.

«Розбудова електронної держави – це те, що нині на часі й у кожної з наших асоціацій-членів УРБ є секторальна експертиза та бачення сфер застосування ІТ на державному рівні щоб підвищити ефективність економіки та бізнес-клімат в країні»,- відмітив Володимир Руденко, директор АПАУ, учасник УРБ. 

У свою чергу Анатолій Долинний, президент УФІБ, учасник УРБ зазначив, що у пріоритетах коаліцій багато спільного, варто погодити спільні пункти та прокомунікувати їх політичним силам, які йдуть до Парламенту. Бізнес готовий підтримати все, що стосується наповнення реальним змістом ідеї "держава у смартфоні".

15 учасників зустрічі від УРБ взяли участь в обговоренні та запропонували напрацювати спільний Меморандум для підписання його протягом виборчої кампанії із ключовими політсилами.

 

Довідково: Ключові громадські організації та розробники рішень електронної демократії та електронних послуг об’єдналися в “Коаліцію електронної держави” для підтримки прозорості влади, боротьби з корупцією, створення електронних рішень та послуг.

УРБ - коаліція 75-и бізнес асоціацій малого та середнього бізнесу, до складу яких входить 27 тисяч підприємств 15 галузей економіки

Так званий “сірий імпорт” або товарна контрабанда набуває характеру економічної загрози національного масштабу. Ця проблема все більше і більше вводить у тінь внутрішній ринок майже в усіх галузях. Як наслідок - це явище негативно впливає на приплив інвестицій в Україну та вбиває  вітчизняне виробництво.

Фактично наші миловаренні заводи не можуть конкурувати, бо їхня чи мала частка в структурі продаж – це внутрішній ринок. І як би завтра митниця була закрита, і були б рівні правила для всіх, завтра би  на полицях українських магазинів стояв насамперед український продукт. Це давало би можливість збільшувати робочі місця, сплачувати у місцеві бюджети  ПДВ, в пенсійні фонди робити соціальний внесок ітд., - говорить Роман Семенуха, коментуючи ситуацію в галузі миловаріння. В якій за його словами 70% це чорний або сірий імпорт.  

В Україні кожна друга банка кави в нашій державі із топових брендів, які сьогодні представлені в рітейлі, є контрафактною, - додає Роман, - Як це обраховують сьогодні представники виробників і імпортерів в Україні. Вони беруть країну, де відносно контрабанда поборена і беруть відсоток споживання на душу населення і вираховують які це втрати в Україні. От тільки за рахунок неотримання митних платежів втрачає тільки на трьох брендах кави приблизно 3 – 10 млрд. грн щороку, - описує депутат масштаби проблеми.

"Ми не будемо мати нелегального ввезення, якщо підприємці будуть знати, що всередині країни неможливо реалізувати незаконно ввезений товар. Якщо я сьогодні приходжу до будь-якої мережі і там купляю товар, на якому написано, що він не призначений для розповсюдження на території України, це значить він офіційно митний кордон України не перетинав», говорить народна депутатка Тетяна Острікова.  Та додає, що сьогодні в магазині можуть видати чек на якому лише стоїть штампик з брендом магазину, – Це означає, що я цей товар не поверну. Це означає, що цей товар має ознаки контрабандного - сірого ввезення. І якщо сьогодні його можна спокійно реалізувати будь-де, навіть в центрі Києва, це означає, що контрабанда буде комусь вигідна. На цьому будуть наживатися, і посадові особи митниць, і посадові особи силових органів", - коментує депутатка.

Дієвий механізм боротьби з реалізацією товару з якого не сплачені податки  в середині країни озвучив член Української Ради Бізнесу, директор Української асоціації виробників Сергій Шевченко:  - У багатьох країнах вже ефективно діє механізм так званої стимуляції покупців. Всі кажуть, що на це немає коштів з бюджету. А не потрібно коштів з бюджету виділяти. Адже система працює наступним чином: покупець купує товар, видається фіскальний чек, він перевіряється по базі ДФС. Якщо фіскального чеку немає зареєстрованого, то дається заявка до ДФС, яка обробляється. І якщо виявляється, що цей фіскальний чек не зареєстрований, податкова перевіряє цього продавця та у випадку підтвердження порушення - на продавця накладається штраф. І частина цього штрафу йде покупцю. Ось цей механізм суттєво вплине на те, щоб контрабанду зупинити як на кордоні, так і всередині країни.

Ситуація яка є наразі з безмитним ввезенням товару виглядає дуже сумно. Влучно окреслила проблему Тетяна Острікова,  навівши яскравий приклад однієї зі схем на митниці у Волинській області

2018 рік, Волинська область. Заїжджає бус з мобільними телефонами на 20 млн грн.. При чому вони декларуються не як телефони, а як посилки для громадян. Хтось із правоохоронців, зараз не пам’ятаю, хто, ГПУ чи СБУ, ну хтось, з ким не поділилися, проводять його огляд цього буса. І виявляють, що там не посилки громадян, а звичайна комерційна партія мобільних телефонів. Журналісти дали широкий розголос цій історії. Проходить півроку. І що ви думаєте наша Феміда? Виявляється, що китайська фірма - відправник телефонів, насправді хотіла відправити посилки громадянам. Але ось так “помилилась” і “випадково” запхала у той бус мобільних телефонів на 20 мільйонів. Але ж це - “помилка”, і один з районних судів Волинської області,  виносить рішення, що це - “помилка китайської сторони”. Тому увесь цей бус арештований з телефонами треба повернути назад. І це рішення набуває чинності. Адже далі воно підтверджується Апеляційним судом Волинської області. Насправді цим створюється небезпечний прецедент. Адже за таких умов сторона, яка перевозила контрабанду товарів, факт якої був виявлений правоохоронними органами, може сказати за погодженням із своїм ручним іноземним контрагентом: “Помилочка сталася. Переплутали. Просто хотіли завантажити посилочки громадянам, а завантажили мобільні телефони. Просимо повернути, більше не будемо помилятись”. Це відкриває таку собі “чорну діру”. І жоден Верховний Суд, жодна Кваліфікаційна дисциплінарна комісія чи які там ще є органи правосуддя у нас, на це не реагують, - розповіла народна депутатка.

Поштову схему, яку застосовують для ухилення від сплати податків  вже проаналізували експерти. Вони зазначають, що такий канал без регулювання в найближчий час тільки буде збільшуватись – нічого не заважає подрібнювати партій товарів під неоподаткований мінімум  у 150, чи 100 євро з 1 червня. Заниження вартості є глобальною проблему. - Іноді товари декларують за ціною, нижчою від вартості упаковки, у якій вони знаходяться. Буває таке, що товари декларують по вартості  в 1 цент, - говорить Сергій Шевченко.

Що ж можна зробити для вирішення цієї проблеми?  Сергій пропонує відкрити доступ до митних баз для аналізу цін та іншої інформації про товари. Адже на сьогодні ця інформація під грифом "ДСК", а держава просто не справляється з функцією обробки таких масивів інформації.  - Суспільство, експерти, громадські організації зможуть у відкритих митних базах знаходити відповідну інформацію, а при виявленні порушень, повідомляти про них до відповідних органів. Бо у нас буває таке, що товар з порушеннями завезли 2 роки назад, а виявили його тільки зараз, коментує Сергій.

Представники УРБ зазначають, що за такого розвитку подій, пройде ще зовсім небагато часу і «білий» бізнес залишиться у меншості, що відразу відіб’ється на гаманцях всіх, хто залежить від наповненості держбюджету. В умовах безкарності та фактичної бездіяльності уповноважених державних інституцій контрабандисти та пов'язаний з ними тіньовий внутрішній ринок тільки нарощують обсяги.

Нелегальне ввезення можна припинити за два тижні вважає Тетяна Острікова – Як би я завтра стала генпрокурором, ось я вас запевняю, що найбільші схеми, які існують сьогодні, головні оператори контрабандного ринку товарів широкого вжитку перекрились би протягом двох тижнів.

За словами Народного депутата при зміні влади, «бізнесмени» починають бігати і шукати з ким домовитись, кому «заносити». – І коли заносити нікому,  вони розуміють, що вони вже 2 тижні стоять, товар їх вже закінчується на українських полицях. Вони розуміють - заносити більше нікому – все! Що вони роблять? Їм нічого не залишається, як просто виконувати митний кодекс, розмитнювати згідно встановленої законодавством процедури. Все!», - додає Тетяна.

Боротьба з контрабандою потрібна - рішуча, швидка але системна.

Зносячи старі корумповані моделі відносин, потрібно будувати нові – якісні. Вони повинні базуватись на кваліфікованих кадрах з гідною оплатою праці, на технологічних системах контролю та моніторингу, на налагоджених взаємовідносинах з країнами експортерами та мати орієнтацію на контроль реалізації та превенцію всередині країни.  

І на системність повинні бути зосереджені народні депутати, Президент, Кабмін та судова система з усіма антикорупційними органами.

За лінком повна версія програми «Влада&Бізнес» (відео), де ще більше думок експертів  щодо проблематики та гострої потреби діяти “тут і зараз”.

5 липня 2019 року в Одесі - EventHall Сади Перемоги, відбудеться форум FinCamp'19 "Фінанси для ЗЕД: Відкриваємо вікно можливостей".

У заході візьмуть участь 200+ CEO, CFO, директорів з зовнішньоекономічній діяльності та корпоративних фінансів, директорів з розвитку, а також провідних аналітиків. Проблематика Форуму викликає значний інтерес і тому компанії лідери направляють для участі цілі делегації профільних фахівців. Участь буде корисною керівникам компаній - учасникам ЗЕД, а також тим, хто наразі розглядає можливість виходу на закордонні ринки. З програмою Форуму та умовами участі можна ознайомитися на сайті www.cfo.ua.

  • Організатори : FA Service & Банк Південний (www.cfo.ua)
  • За участю - PWC Ukraine, Cosa
  • Інформаційні Партнери : Українська Рада Бізнесу, ACCA

Учасники Форуму зможуть ознайомитися з досвідом в побудові експортних стратегій, інстументів підвищення прибутковості експортно-імпортних транзакцій, досвідом перевірки зарубіжних контрагентів, структурування міжнародних угод, залучення фінансування, управління дебіторською заборгованістю в міжнародній торгівлі.

Під час обговорення цих актуальних питань виступатимуть відомі експерти :

  • Барщовський Тарас, Власник групи компаній T.B. Fruit

  • Громико Олександр, Президент, KTD Group (Saturn)

  • Антоненко Дар'я, Керуючий директор, Співвласник "Айсберг Лтд"

  • Бай Олена, Комерційний директор, Запорізький Завод Феросплавів

  • Шум Станіслав, CEO, Top Lead

  • Січка Андрій, Керуючий партнер Credit Engineering (Швейцарія)

  • Матюшенко Олександр, Директор департаменту корпоративного бізнесу, банк Південний

  • Петриченко Олександр, Трейдер по операціях з фіксованою дохідністю та валюті, Kernel

  • Тарасенко Юрій, Фінансовий директор, Корпорація БОГДАН

  • Снітівкер Ігор, Директор зі стратегічного розвитку, Кайдзен Інститут Україна

  • Ніколайко Анна, Старший менеджер практики Трансфертного ціноутворення, PwC Україна

Для членів та партнерів Української Ради Бізнесу передбачена знижка 15%. Промо-код для отримання знижки: URB при реєстрації на сайті.

CPD одиниці: взявши участь у форумі, члени АССА можуть зарахувати 8 CPD одиниць.

Для участі у Форумі необхідно зареєструватися за цим посиланням.

Зовнішньоекономічний бізнес ставить безліч складних запитань. Учасники Форуму зможуть ознайомитися з досвідом колег в побудові експортних стратегій, інстументів підвищення прибутковості експортно-імпортних транзакцій, досвідом перевірки зарубіжних контрагентів, структуровання міжнародних угод, залучення фінансування, управління дебіторською заборгованістю в міжнародній торгівлі. 

Програма Форуму доступна ТУТ.

Маєте унікальний досвід і бажаєте поділитися своїми досягненнями ? Будь ласка, напишіть Організатору – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">ihor.solovykh@cfo.ua

Українська Рада Бізнесу об'єднує 75 бізнес-асоціації, до складу яких входять близько 35 тис. підприємств та підприємців, що забезпечують робочими місцями понад 1,2 млн. громадян.

Розуміючи необхідність впровадження в життя інституційних економічних реформ, детінізації, демонополізації та деофшоризації економіки, українськими бізнес асоціаціями сформовано перелік пріоритетів в економічній політиці.

Для їх імплементації, та прискорення економічного зростання Українська Рада Бізнесу делегує до парламенту 10 представників, які були відібрані в ході відкритого рейтингового голосування у спільноті УРБ за принципами праймеріз. Це найкращі фахівці у своїх галузях, з  багаторічним досвідом роботи над економічними стратегіями та законодавчим регулюванням.

Обрані представники УРБ готові доєднатися до професійних команд, що беруть участь у виборах, та готові підтримати ТОП-10 пріоритетів бізнесу Національної бізнес-коаліції. Наші кандидати користуються довірою підприємницького середовища та мають авторитет серед експертів.

Окремо підкреслюємо, що при формуванні групи представників від УРБ оцінювалася професійність та фаховість кандидатів у своїй галузі, без врахування індивідуальних політичних поглядів або вподобань.

Українська Рада Бізнесу на сьогодні не виступає на підтримку конкретних політичних сил, але співпрацює з усіма, хто прагне економічного зміцнення країни, створення сприятливих і рівних умов для сумлінного вітчизняного бізнесу та іноземних інвесторів, виведення України в лідери економічного зростання.

Кандидатів у можливі депутати відбирали за кількома критеріями. Серед яких: успішний досвід розробки або адвокації законопроектів чи реалізації реформ, досвід успішної громадської роботи, наявність експертизи у сфері регулювання або розвитку однієї з галузей економіки.

Разом з тим, у разі включення кандидатів до партійних списків однієї з політсил та їх проходження у Верховну Раду, УРБ ставить перед своїми делегатами ряд жорстких вимог до роботи. Найперше – неухильно домагатись реалізації ТОП-10 пріоритетів бізнесу, розроблених українським бізнесом. Задля цього потрібно подавати відповідні законопроекти, а також голосувати за інші законопроекти, спрямовані на реалізацію ТОП-10 пріоритетів бізнесу, вести активну роботу серед депутатів та керівництва фракцій задля підтримки необхідних законопроектів. У разі проходження кандидатів

у Верховну Раду вони зобов’язуються припинити членство у Раді Бізнесу та звільнити посади у відповідних асоціаціях

Перед делегатами також ставиться завдання чесно і відповідально виконувати обов'язки народного депутата: відвідувати всі пленарні засідання ВРУ і профільного комітету, не залишати сесійну залу ВРУ, брати участь у всіх голосуваннях. Разом з тим, делегатам від УРБ забороняється «кнопкодавство» та участь у засіданнях ВРУ чи профільного комітету, призначених з порушенням регламенту.

За результатами голосування до ТОП-10 кандидатів від УРБ ввійшли:

Грігол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, Надзвичайний і Повноважний Посол;

Ярослав Романчук, Керуючий партнер Юридичної групи EUCON, експерт з питань податкового та корпоративного права, Президент Асоціація українського бізнесу в Польщі;

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»;

Юрій Пероганич, Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій;

Андрій Саварець, експерт з правових питань Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна;

Андрій Бірюков, керівник громадської спілки  "Хай Тек Офіс Україна";

Черкашин Вячеслав, експерт Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР;

Софія Арасланова, керівник асоціації "Українські Імпортери Побутової Електроніки";

Андрій Кривонос, керівник Асоціації франчайзингу України;

Сергій Шевченко, керівник Української асоціації виробників електротехніки.

Представники Української Ради Бізнесу, зокрема Михайло Соколов та Олена Хотенко, взяли участь у зустрічі із фахівцями місії МВФ на чолі із Роном ван Роденом та представниками Економічної експертної платформи щодо питання запровадження податку на виведений капітал.

Представники УРБ та українських аналітичних центрів зазначили, що у першу чергу запровадження ПнВК є у першу чергу важливим для зменшення дискреції та спрощення адміністрування, що стане потужним антикорупційних заходом в умовах корумпованих перевіряючих органів.

Крім того, нова модель має ще низку переваг:
1. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не котролюються), спрощення адміністрування
2. Перспектива зростання - зростає капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій
3. Податок на виведений капітал є більш гнучким та комфортним (у порівнянні із ПнП) для бізнесу у період кризи
4. Фіскальна перспектива - рівень податкових надходжень до бюджету буде поновлений та, можливо, навіть збільшений  в середньостроковому періоді (3-4 роки)
5. Протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів - інвестиції у країни не оподатковуються, у той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК
6. ПнВК - стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки
7. Втручання держави у економіку підприємств стане меньшим, зростатиме рівень довіри між державою та платником

Представників місії МВФ цікавили можливі втрати бюджету на перші роки від такої зміни, а також компенсатори, які можуть бути використані при запровадженні моделі ПнвК.

Фахівці МВФ почули аргументи учасників дискусії та готові продовжити дискусію щодо цього питання, після парламентських виборів та формування нового Кабміну.

22 травня учасники Української Ради Бізнесу взяли участь у ІІ всеукраїнському форумі «Захищений споживач – конкурентноспроможний бізнес – європейський вибір України», який відбувся у Клубі Кабінету Міністрів України під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Степана Кубіва. УРБ на заході представляли: генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член Наглядової Ради УРБ – Софія Арасланова, Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу – Надія Бедричук, голова фіскального комітету та комітету з правового забезпечення Нафтогазової асоціації України – Сергій Деревцов.

Метою заходу було обговорення поточної ситуації у національній системі захисту прав споживачів, актуальних проблем зі сторони споживачів, бізнесу та держави, а також ідей та ініціатив для їх вирішення.

Під час відкриття форуму Степан Кубів наголосив на важливості теми захисту прав споживачів у становленні сучасної та міцної держави, а також необхідності створення нових цифрових рішень для комунікації із споживачем і боротьби із контрабандною та небезпечною продукцією, таких як мобільний додаток «Купуй Безпечно».  

                «Досвід сучасного споживача починається не з входу в магазин або «вивіски на сайті» онлайн-магазину, а із вивчення інформації, рекомендацій, порівняння вартості, і цей шлях значно довшій ніж саме придбання або навіть післяпродажне обслуговування..

Сьогодні бути партнером покупця по суті означає, що сучасна бізнес модель відштовхується від інтересів покупця, пропонує швидкі та зручні рішення. Клієнтський досвід- це майбутнє. Компанії міряють свій NPS та вивчають як управління клієнтським досвідом впливає на оборот і прибуток компаній. Всі про це говорять, але не всі стають на цей шлях.

На практиці наша галузь рясніє прикладами невидачі фіскальних чеків продавцями складних побутових приладів, в результаті такого продавця неможливо ідентифікувати. Це свідоме позбавлення покупця його законних прав, гарантія такого продавця може бути істотно скороченою від офіційної гарантії виробника, а то і зовсім покупець її позбавлений.

Тому як учасник команди з розробки мобільного додатку «Купуй Безпечне» пропоную  надати споживачам вікно в інший клієнтський досвід, місце,  де держава стане ближче. Відкрий додаток, поскаржся в «один клік», дізнайся про власні права та за якими критеріями обирати безпечну та легальну продукцію, перевір чек онлайн», - висловила своє бачення щодо ситуації Софія Арасланова – генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член Наглядової Ради УРБ.

                За словами Надії Бедричук – виконавчого директора Української асоціації прямого продажу, компанії у сфері прямого продажу також постійно зустрічаються із проблемами продажу фальсифікованої або контрабандної продукції, що говорить про непоодинокість проблем у різних сферах. «Ми постійно вивчаємо міжнародний досвід, та прийшли до висновку, що важливо інформувати споживача про правила вибору продукції та можливості захисту власних прав».

                Також важливо, щоб бізнес саморегулювався, чітко розділяючи білий та тіньовий сектори, на прикладі підписання відповідних кодексів етики.

                Базуючись на Литовському досвіді при продажі підакцизних товарів, напрацювання у сфері захисту прав споживачів представив Сергій Деревцов – голова фіскального комітету та комітету з правового забезпечення Нафтогазової асоціації України. Асоціація створила для споживачів інтерактивну карту АЗС, легальність яких викликає сумніви. Ґрунтуючись на таких простих ознаках, як невидача фіскального чеку, близьке розташування з житловими і адміністративними будівлями, відсутність куточка споживача і засобів пожежогасіння на АЗС. Кожен споживач може внести свій вклад у формування карти -  покупець може залишити заявку про підозрілу заправку, а модератор платформи проаналізувавши інформацію, приймає рішення щодо позначення її на карті.

За словами Сергія Деревцова небезпека нелегальних АЗС полягає не тільки у втратах для бюджету країни і порушення конкурентного середовища на ринку АЗС, ф й в тому що такі заправки  працюють з порушеннями норм будівництва, експлуатації та вибухо-пожежобезпеки  та несуть серйозну загрозу для життя і здоров'я оточуючих людей і, безпосередньо, співробітників таких станцій.

СЕО однієї з найбільших в Україні торгових мереж взуття Intertop – Сергій Бадрітдінов кожного місяця перевіряє скарги своїх клієнтів, та вважає що покупець особисто є суб’єктом, і держава повинна не захищати його, а створювати умови для взаємовідносин між бізнесом та покупцем. «Сьогодні держава приходить до білих торговців, до таких як ми і детально перевіряє. На питання чому, відповідь одна –  ви багато платите, тому ви у в червоній ризиковій зоні і вас перевіряють. При цьому не враховується, що 60% продавців знаходиться у тіні, їх продукція реалізовується без фіскальних чеків, відповідно таких продавців не перевіряють та відповідальності за порушення немає - зростає кількість контрабанди. Тому потрібно змінювати саму систему захисту прав споживачів, і перш за все, починати з фіскалізації».

                У підсумках діалогу у рамках Форуму Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було презентовано проект мобільного додатку «Купуй Безпечне», який покликаний надати споживачу та бізнесу необхідні інструменти для навчання, вибору безпечної та легальної продукції.

Андрій Бірюков, виконавчий директор Хай Тек Офіс Україна, член Української Ради Бізнесу, взяв участь у форумі “Відповідальність, довіра, інклюзивність: бачення реформ завтрашнього дня. Пропозиції громадянського суспільства”. Захід пройшов у форматі двух панельних дискусій під час яких обговорили:
- проект “Принципів Торонто” – візійний документ громадянського суспільства щодо ключових пріоритетів реформ в Україні;
- використання можливостей, побудова довіри та підтримка реформ в умовах політичних змін: бачення, команди, партнерства.

Представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 74 асоціації малого та середнього бізнесу, надали свої пропозиції щодо пріоритетів у економічному секторі, зокрема:

- Проведення інституційної реформи Податкової та Митної служби, перенабір співробітників на відкритих конкурсах за участі громадскості, встановлення конкурентних заробітних плат, впровадження персональної відповідальності, автоматизація процесів тощо;
- Зниження частки загальнодержавних видатків до 37% від ВВП, запровадження фіскальних правила які б обмежували частку перерозподілу ВВП через публічні фінанси

Подія відбулася у рамках підготовки до третьої Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться 2-4 липня 2019 у Торонто (Канада).

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ